/Files/images/85412acdcdd2.gif

Як можна полегшити маляті період звикання до садочка?

* У жодному разі не обговорюйте у присутності дитини проблеми, пов’язані з дитячим садком, які турбують вас. Не виказуйте їй, що ви хвилюєтеся, боїтеся або в чомусь невпевнені. Діти в цьому віці вкрай чутливі до найменших нюансів нашого настрою, легко „зчитують” емоції близьких, особливо матері, хоч би як вона не намагалася приховати свій стан за посмішкою або словами.

* Налаштовуйте дитину якомога позитивніше до її перебування у дитсадку. Говоріть про те, як це чудово, що вона вже така доросла. І найголовніше – постійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, дорога й улюблена.

* Постарайтеся відшукати разом з дитиною приємні моменти перебування в садочку (улюблена вихователька, друг чи просто улюблені заняття) і щодня питайте дитину саме про них. Розмовляйте з дитиною про те, що перебування у садочку – це не лише забава, але й важка праця, мовляв, ви працюєте на роботі, а малеча в садочку. Так дитина пишатиметься тим, що виконує подібні до батьківських обов’язки.

* Ні в якому разі не погрожуйте вашому чаду садком як покаранням за те, що воно погано поводиться! Намагайтеся спланувати свій час так, щоб у перший тиждень відвідування дитсадка дитина не залишалася там більше як дві-три години. В родині в цей період необхідно створити спокійний і безконфліктний клімат для вашого маляти. Краще на якийсь час скасувати походи в кіно, цирк, у гості, скоротити час перегляду телевізора.

*У вихідні дні намагайтеся дотримуватися вдома такого ж режиму, як у дитячому садку.

А ще психологи впевнені, що діти, які відвідують дитячий садок, і фізично, і психічно набагато стійкіші та набагато швидше розвиваються. Ніякі суперняні та дозоване спілкування з однолітками в пісочниці під наглядом бабусі не дадуть вашій дитині такої школи життя, як перебування в дитячому садку.

А період звикання обов’язково закінчується))))))))

/Files/images/b77aa1fc4a0f.gif

Пам’ятка батькам,

які віддають дитину до дошкільного навчального закладу

· Готуючись до відвідування дитячого садка, докладно розкажіть дитині, як удень вона буде перебувати в дитсадку, а ввечері ви будете її забирати і вдома разом займатися цікавими справами.

· Ідучи будь – куди, завжди розповідайте малюкові про те, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість у тому, що він потрібен батькам!

· Навчайте дитину всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії.

· Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.

· Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї складнощі, а також повідомлення про її здобутки та досягнення.

· Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї та дбайливий режим дня. Бережіть нервову систему дитини!

· Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою!

· Найголовніше – почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь – якої складною ситуацією можна впоратись, якщо її вирішувати, а не відкладати!

/Files/images/razdelitel-27.gif

ВЧИМО ДІТЕЙ СПІЛКУВАННЮ

Напевне всі батьки хочуть бачити свою дитину щасливою, усміхненою, що вміє спілкуватися зі своїми однолітками й дорослими. Та, на жаль, не завжди так виходить, часто зустрічаються діти з певними труднощами у спілкуванні: сором'язливість, агресивність, неадекватна самооцінка тощо. Дитина, яка мало спілкується з однолітками і не сприймається ними через невміння організувати спілкування, бути нецікавою для оточуючих, відчуватиме себе меншовартісною, знехтуваною. Це може привести до різкого зниження самооцінки , зростання полохливості, замкненості. Необхідно допомогти дитині налагодити відносини з оточуючими, щоб це гальмо не відбилося на подальшому розвитку особистості.

ПРИНЦИП ВІДНОСИН БАТЬКІВ 3 ДІТЬМИ

Я не всезнайко,

Тому й не намагатимуся стати ним.

Я хочу , щоб мене любили,

Тому я буду відкритий для люблячих дітей.

Я так мало розбираюся у складних лабіринтах дитинства,

Тому я дозволю дітям вчити мене.

Я найкраще засвоюю знання, одержані ціною власних зусиль,

Тому я об'єднаю власні зусилля з зусиллями дитини.

Я люблю, коли мене сприймають таким, який я є насправді,

Тому я прагнутиму співпереживати дитині й цінувати її.

Я - єдиний, хто може прожити моє життя,

Тому я не намагатимуся керувати життям дитини.

Я черпаю надію й волю до життя всередині самого себе,

Тому я визнаватиму і культивуватиму в дитині почуття самостійності.

Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування і стреси у дитини зникли,

Тому я прагнутиму пом’якшувати удари.

Я відчуваю страх, коли беззахисний,

Тому я торкатимуся внутрішнього світу беззахисної дитини з добротою, ласкою й ніжністю.

/Files/images/b77aa1fc4a0f.gif

Рекомендації щодо успішного виховання

Проблеми виховання призводять батьків до безпорадності та помилок. Що робити?

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

2.Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є.

3.Підкреслюйте її сильні властивості.

4.Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

5.Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться

йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

б.Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

7.Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.

8.Намагайтесь впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

Уникайте помилок у вихованні:

1.Не перевищуйте владу у стосунках з дитиною. Батьки, які виступають у ролі головної дійової особи, мають похмурий незадоволений вираз обличчя, втручаються у дитячі ігри, карають і вказують, що, як і коли робити.

2. Не будьте егоїстом, не покрикуйте на дитину при найменших відхиленнях від встановлених вами еталонів її поведінки (дитина заважає вам відпочивати, випадково щось розбила чи розлила, порушує заборону їздити на велосипеді, гратися тощо). Не посилайтеся на зайнятість, головний біль, погане самопочуття.

З. Не будьте ледачими у відносинах з дитиною, що виявляється в непослідовності у вимогах, у стилі виховання, в небажанні відмовитися від своїх справ та захоплень.

4. Не будьте хвальковитими, не хизуйтесь будь-якими успіхами своєї дитини. Не реагуйте гостро на успіхи інших дітей. Будьте скромними, вчіть скромності свою дитину. Завжди враховуйте здібності й інтереси дитини.

5. Не будьте надмірно принциповими. Принциповість не завжди виправдана, але батьки мають упередження, що коли вони так сказали, то так і має бути, навіть якщо їх вимоги не завжди виправдані. У результаті нерідко вдаються до фізичних покарань, позбавляють дитину прогулянки, забороняють улюблені ігри, не розмовляють з нею тощо.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ:

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

  1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
  2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
  3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
    4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
  4. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).
  5. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
  6. Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
  7. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
  8. У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
  9. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

Залежність дітей від електронних пристроїв

Всі мобільні ігри та програми, у тому числі й навчальні, спрямовані на те, щоб викликати в користувача величезний інтерес. Тому вони можуть привести до залежності в дітей молодшого віку, особливо в дітей з розладами аутистичного спектру, що характеризуються вузьким колом інтересів й схильністю надто захоплюватися чим-небудь.

Батькам потрібно бути особливо уважними до поведінки дитини. Про наявність у неї залежності від електронних пристроїв свідчать такі симптоми.

· Дитина постійно користується ґаджетом, що призводить до зниження її соціальної активності.

· Дитина весь час просить дати їй пристрій. Якщо батьки відхиляють дане прохання або забирають ґаджет, у неї відбувається спалах гніву.

· Дитина втрачає інтерес до інших занять (наприклад, вона може наполягати на ранньому поверненні з прогулянки, щоб пограти в комп'ютерні ігри), відмовляється дотримуватися звичного розпорядку дня (наприклад, вчасно лягати спати).

· Дитина проявляє підвищений інтерес до героїв комп'ютерних ігор або відео, приділяючи їм занадто багато часу.

Як запобігти залежності дитини?

Батькам необхідно встановити для дитини чіткі обмеження й відразу бути готовими до того, що вона буде всіляко чинити цьому опір.

Для запобігання залежності дитини від електронних пристроїв варто вжити таких заходів:

· Обмежте час перегляду телевізора, використання комп'ютера та смартфона до 30-ти хвилин за раз. Слідкуйте за тим, щоб загальний час перебування дитини за комп'ютером або перед телевізором не перевищував рекомендованої кількості часу для даної вікової групи.

· Встановіть чіткі часові рамки для використання мобільних пристроїв. Придумайте, чим дитина зможе зайнятися в інший час.

· Не дозволяйте, щоб дитина дивилася телевізор або грала в комп'ютерні ігри у своїй спальні. Забирайте мобільні пристрої зі спальні на ніч.

· Домовтеся з дитиною, щоб вона не використовувала смартфон або планшет за столом, під час виконання домашніх завдань та в нічний час. Можна також указати дитині на місця, де не можна користуватися мобільними пристроями (наприклад, у спальні, в їдальні або машині).

· З раннього віку вчіть дитину, що необхідно знати міру використання мобільних пристроїв. Хваліть дитину, коли вона дотримується встановлених правил.

· Користуйтеся ґаджетом разом з дитиною. Використовуйте цей час для того, щоб поговорити з нею, поділитися сімейними цінностями тощо.

Часто в сучасному шаленому ритмі життя мобільні технології допомагають розважити дитину. Однак для батьків надзвичайно важливо знаходити час для розмов, гри з дитиною та для того, щоб вислухати її, разом сходити кудись або зайнятися чимось цікавим.

Кiлькiсть переглядiв: 250

Коментарi