/Files/images/85412acdcdd2.gif

Як можна полегшити маляті період звикання до садочка?

Поради практичного психолога

* У жодному разі не обговорюйте у присутності дитини проблеми, пов’язані з дитячим садком, які турбують вас. Не виказуйте їй, що ви хвилюєтеся, боїтеся або в чомусь невпевнені. Діти в цьому віці вкрай чутливі до найменших нюансів нашого настрою, легко „зчитують” емоції близьких, особливо матері, хоч би як вона не намагалася приховати свій стан за посмішкою або словами.

* Налаштовуйте дитину якомога позитивніше до її перебування у дитсадку. Говоріть про те, як це чудово, що вона вже така доросла. І найголовніше – постійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, дорога й улюблена.

* Постарайтеся відшукати разом з дитиною приємні моменти перебування в садочку (улюблена вихователька, друг чи просто улюблені заняття) і щодня питайте дитину саме про них. Розмовляйте з дитиною про те, що перебування у садочку – це не лише забава, але й важка праця, мовляв, ви працюєте на роботі, а малеча в садочку. Так дитина пишатиметься тим, що виконує подібні до батьківських обов’язки.

* Ні в якому разі не погрожуйте вашому чаду садком як покаранням за те, що воно погано поводиться! Намагайтеся спланувати свій час так, щоб у перший тиждень відвідування дитсадка дитина не залишалася там більше як дві-три години. В родині в цей період необхідно створити спокійний і безконфліктний клімат для вашого маляти. Краще на якийсь час скасувати походи в кіно, цирк, у гості, скоротити час перегляду телевізора.

*У вихідні дні намагайтеся дотримуватися вдома такого ж режиму, як у дитячому садку.

А ще психологи впевнені, що діти, які відвідують дитячий садок, і фізично, і психічно набагато стійкіші та набагато швидше розвиваються. Ніякі суперняні та дозоване спілкування з однолітками в пісочниці під наглядом бабусі не дадуть вашій дитині такої школи життя, як перебування в дитячому садку.

А період звикання обов’язково закінчується))))))))

/Files/images/b77aa1fc4a0f.gif

Пам’ятка батькам,

які віддають дитину до дошкільного навчального закладу

· Готуючись до відвідування дитячого садка, докладно розкажіть дитині, як удень вона буде перебувати в дитсадку, а ввечері ви будете її забирати і вдома разом займатися цікавими справами.

· Ідучи будь – куди, завжди розповідайте малюкові про те, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість у тому, що він потрібен батькам!

· Навчайте дитину всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії.

· Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.

· Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї складнощі, а також повідомлення про її здобутки та досягнення.

· Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї та дбайливий режим дня. Бережіть нервову систему дитини!

· Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою!

· Найголовніше – почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь – якої складною ситуацією можна впоратись, якщо її вирішувати, а не відкладати!

/Files/images/razdelitel-27.gif

ВЧИМО ДІТЕЙ СПІЛКУВАННЮ

Напевне всі батьки хочуть бачити свою дитину щасливою, усміхненою, що вміє спілкуватися зі своїми однолітками й дорослими. Та, на жаль, не завжди так виходить, часто зустрічаються діти з певними труднощами у спілкуванні: сором'язливість, агресивність, неадекватна самооцінка тощо. Дитина, яка мало спілкується з однолітками і не сприймається ними через невміння організувати спілкування, бути нецікавою для оточуючих, відчуватиме себе меншовартісною, знехтуваною. Це може привести до різкого зниження самооцінки , зростання полохливості, замкненості. Необхідно допомогти дитині налагодити відносини з оточуючими, щоб це гальмо не відбилося на подальшому розвитку особистості.

ПРИНЦИП ВІДНОСИН БАТЬКІВ 3 ДІТЬМИ

Я не всезнайко,

Тому й не намагатимуся стати ним.

Я хочу , щоб мене любили,

Тому я буду відкритий для люблячих дітей.

Я так мало розбираюся у складних лабіринтах дитинства,

Тому я дозволю дітям вчити мене.

Я найкраще засвоюю знання, одержані ціною власних зусиль,

Тому я об'єднаю власні зусилля з зусиллями дитини.

Я люблю, коли мене сприймають таким, який я є насправді,

Тому я прагнутиму співпереживати дитині й цінувати її.

Я - єдиний, хто може прожити моє життя,

Тому я не намагатимуся керувати життям дитини.

Я черпаю надію й волю до життя всередині самого себе,

Тому я визнаватиму і культивуватиму в дитині почуття самостійності.

Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування і стреси у дитини зникли,

Тому я прагнутиму пом’якшувати удари.

Я відчуваю страх, коли беззахисний,

Тому я торкатимуся внутрішнього світу беззахисної дитини з добротою, ласкою й ніжністю.

/Files/images/b77aa1fc4a0f.gif

Кiлькiсть переглядiв: 49

Коментарi